Мар’ян Адам Рейєвський (1905–1980 рр.) — видатний польський математик і криптолог, чия робота з розшифровки німецької шифрувальної машини Enigma стала ключовим внеском у перемогу Союзників у Другій світовій війні. Хоча Рейєвський народився у Бидгощі (тоді Бромберг, Прусська провінція Позен), його життя тісно пов’язане з Познанню, де він здобув освіту, працював і залишив помітний слід у історії комп’ютерних наук. Його методи, засновані на математичних алгоритмах і механічних пристроях, вважаються попередниками сучасного програмування та обчислювальної техніки, пише poznan-future.eu. Рейєвський не лише розкрив таємниці Enigma, але й заклав основи для розвитку криптоаналізу, який сьогодні є невід’ємною частиною інформатики.
Ранні роки та освіта в Познані
Мар’ян Рейєвський народився 16 серпня 1905 року у родині Юзефа та Матильди Рейєвських. Його батько був комерсантом, а сім’я мала скромне походження. Після Першої світової війни, коли Польща відновила незалежність, Рейєвський переїхав до Познані — міста, яке стало центром його інтелектуального зростання. У 1923 році він вступив до Познанського університету (нині Університет імені Адама Міцкевича), де вивчав математику. Познань у той час була важливим осередком польської науки, особливо у галузях логіки та математики, завдяки впливу таких фігур, як Зигмунт Янішевський. Рейєвський виявив виняткові здібності до абстрактного мислення. У 1929 році він отримав ступінь магістра філософії з математики. Під час навчання, 15 січня 1929 року, він приєднався до секретного курсу криптології, організованого Генеральним штабом польської армії. Курс проходив за межами кампусу, у військовому об’єкті, і базувався на книзі французького полковника Марселя Гів’єра «Курс криптографії». Цей досвід став поворотним: Рейєвський навчився основам шифрування та дешифрування, що згодом зробило його ключовою фігурою у польській розвідці. Після випуску Рейєвський коротко вивчав актуарну статистику у Геттінгені, Німеччина, але повернувся до Познані у 1930 році. Тут він працював асистентом з математики в університеті та паралельно займався дешифруванням німецьких радіоповідомлень для Шифрувального бюро в підземному бункері, відомому як «Чорна кімната». Познань надала йому ідеальне середовище для поєднання академічної кар’єри та секретної роботи, де він застосовував теорію груп і перестановок — математичні концепції, що лежать в основі сучасного програмування алгоритмів.
Кар’єра в Шифрувальному бюро та прорив з Enigma
1 вересня 1932 року Рейєвський переїхав до Варшави, де став цивільним співробітником Шифрувального бюро. Разом з колегами Генриком Зигальським і Єжи Ружицьким він утворив легендарну «трійку», яка працювала над німецькою Enigma — електромеханічною шифрувальною машиною, яку німці вважали непорушною. Енігма — це шифрувальна машина, яку використовували у першій половині ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни. Вона складалася з клавіатури, роторів, комутаційної панелі та лампового табло. При натисканні клавіші електричний струм проходив через ротори, які змінювали сигнал, створюючи складний шифр. Кожен ротор мав унікальну проводку, а їхнє обертання після кожного символу ускладнювало дешифрування. Налаштування роторів і штекерної панелі визначали унікальний ключ шифру. Дешифрування вимагало знання цих налаштувань. Її створив німецький інженер Артур Шербіус (Arthur Scherbius). Він розробив її у 1918 році, а комерційне виробництво розпочалося у 1920-х роках. Спочатку Енігма призначалася для комерційного використання, але згодом її вдосконалила німецька армія для шифрування військових повідомлень, особливо під час Другої світової війни.
Наприкінці 1932 року Рейєвський, використовуючи обмежені документи від французької розвідки, реконструював Enigma без доступу до реальної машини. Це був революційний прорив: він застосував чисту математику, зокрема теорію перестановок, для моделювання роботи ротора машини.
Протягом наступних семи років команда розробила інноваційні інструменти: криптологічний каталог карт і «криптологічну бомбу» — механічний пристрій, що імітував роботу кількох Enigma одночасно для швидкого пошуку ключів. Ці винаходи були попередниками сучасних комп’ютерів, оскільки вони автоматизували обчислення, подібно до програмних алгоритмів. Незважаючи на постійні зміни у німецькій системі, поляки читали тисячі повідомлень щодня.
20 червня 1934 року Рейєвський одружився з Іреною Марією Левандовською. У них народилося двоє дітей: Анджей (1936) і Яніна (1939), яка згодом стала математиком. Сімейне життя не заважало роботі, але додавало мотивації у напружені часи.
Внесок у Другу світову війну та евакуація
За п’ять тижнів до початку Другої світової війни, 25 липня 1939 року, поляки поділилися своїми унікальними методами з партнерами — французькою та британською розвідками на зустрічі у Пирах поблизу Варшави. Це дозволило британцям створити систему Ultra, яка, за оцінками, скоротила війну на кілька років. Після вторгнення нацистів Рейєвський і його команда евакуювалися до Франції. З 20 жовтня 1939 року вони працювали у PC Bruno біля Парижа, а з 1 жовтня 1940 року — у Cadix у Віші, під прикриттям як П’єр Рено.
Після окупації Віші у листопаді 1942 року Рейєвський і Зигальський втекли через Іспанію, переживши ув’язнення, і дісталися Британії 3 серпня 1943 року. Там вони вступили до польських збройних сил, отримавши звання лейтенантів, і працювали над менш важливими німецькими шифрами.
Післявоєнне життя та спадщина
Після війни, 21 листопада 1946 року, Рейєвський повернувся до Польщі, оселившись у Бидгощі через особисті обставини, включно зі смертю сина Анджея від поліомієліту у 1947 році. Він працював директором відділу продажів у кабельній компанії Kabel Polski, зазнаючи переслідувань від польського Управління громадської безпеки з 1949 по 1958 рік. У 1967 році вийшов на пенсію і переїхав до Варшави.
Рейєвський порушив мовчання у 1967 році, надавши мемуари Військово-історичному інституту Польщі. Він дав інтерв’ю та публікації, розкриваючи свою роль, аж до смерті від серцевого нападу 13 лютого 1980 року. Похований з військовими почестями на Військовому цвинтарі у Варшаві.
Спадщина Рейєвського тісно пов’язана з Познанню: у 2007 році перед Імператорським замком встановлено пам’ятник йому, Зигальському та Ружицькому, а у 2021 році відкрито Центр шифрів Enigma. Його робота надихнула Алана Тюрінга на створення Bombe, а математичні методи стали основою для алгоритмів у програмуванні. Сьогодні Рейєвського вважають піонером комп’ютерних наук, адже його криптоаналіз вимагав програмного мислення: моделювання процесів, ітерацій та автоматизації.
У світі, де програмування — основа технологій, Рейєвський з Познані нагадує про важливість математики в інноваціях. Його історія надихає покоління програмістів, показуючи, як інтелект однієї людини може змінити хід історії. Загалом, внесок Рейєвського не лише врятував життя під час війни, але й заклав фундамент для сучасної цифрової ери, де криптографія захищає дані мільярдів людей.