У 1880 році вулицями Познані почав курсувати кінний трамвай, на якому містяни могли доїхати до центрального вокзалу та площі Старий ринок. Ця подія стала початком цікавої історії трамваїв у столиці Великої Польщі, пише poznan-future.eu.
Від кінних екіпажів до омнібусів
Розвиток міст у XIX столітті вимагав нових рішень у галузі зв’язку. Промислова революція, яка також відбулася в цьому столітті, торкнулася транспорту, як вантажного, так і пасажирського. Створення регулярного залізничного сполучення між містами призвело до зведення станцій, і, відповідно, до збільшення кількості пасажирів та проблем з їх перевезенням. Кінні екіпажі вже не могли обслуговувати велику кількість людей, до того ж вони були дорогими, найчастіше їхніми послугами користувалися лише заможні містяни. Єдиним популярним на той час транспортним засобом у Познані був омнібус — багатомісний, критий візок на кінній тязі. Важливо зазначити, що омнібуси були попередниками сучасних автобусів. Уперше вони з’явилися в Парижі в 1662 році. Поступово цей транспорт набував дедалі більшого поширення, поки в XIX столітті не почав курсувати в усіх великих містах Європи.
Однак незабаром омнібуси витіснили конки. Гладка поверхня рейок порівняно з нерівним дорожнім покриттям давала змогу розвивати вищу швидкість. Перший кінний трамвай з’явився в Нью-Йорку в 1852 році, який був запряжений одним або двома кіньми. Однак через обмежену витривалість коней цей вид транспорту також не виправдав себе. Крім того, існувала велика проблема — забруднення вулиць кінськими фекаліями. У 1870 році з’явилися парові трамваї, а в 1851 році на вулиці Берліна виїхав перший електричний трамвай.
Будівництво мережі кінного трамвая
У 1870-х роках у Познані з’явилися гарні умови для прокладання лінії кінного трамвая. Саме в цей період збудували міст через трамвайні колії, а в 1879 році — звели будівлю залізничного вокзалу і проклали Палацову вулицю. Магістрат вирішив з’єднати вокзал із центром міста. Концесія на будівництво трамвайної лінії була видана в червні 1880 року берлінським підприємцям Отто Реймеру й Отто Машу, які одразу ж почали будівництво залізничної колії.
Уже 30 липня 1880 року відбулася перевірка маршруту поліцією. Наступного дня на вулиці Познані виїхала перша конка. Маршрут вів від залізничного вокзалу через Берлінські ворота, вулицею св. Мартіна до площі Старий ринок. У жовтні 1880 року було введено 2 додаткові трамвайні лінії. Перша — «біла», йшла від залізничного вокзалу через площу Вільгельма до Тумського острова, а друга — «червона», починалася від залізничного вокзалу і пролягала через Малі Гарбари до Тумського острова.
Попри те, що трамвайні перевезення мали величезний попит, берлінські підприємці припустилися двох помилок, які незабаром призвели їх до банкрутства. По-перше, гілка маршруту виявилася помилковою, а по-друге, трамваї й маршрут мали вказівники німецькою мовою, що викликало бойкот цього виду транспорту з боку поляків.
Незабаром компанія «Reymer&Masch» створила в Познані велику мережу кінних трамваїв. Її концесія була викуплена в серпні 1880 року акціонерним товариством «Posener Pferdeeisenbahn Gessellschaft». Незабаром воно заснувало трамвайне депо на вулиці Гайова в Єжице.
У 1881 році довжина всіх трамвайних колій у Познані становила 9,7 км. Рухомий склад складався із закритих вагонів, у яких було 12 сидячих і 12 стоячих місць. Також були відкриті (літні) вагони з 28 сидячими та 6 стоячими місцями. У 1884 році червону лінію і залізничну гілку закрили, а рейки демонтували. Таким чином, довжина трамвайних ліній скоротилася до 3,5 км.
У 1889 році побудували трамвайну лінію від площі Вільгельма до Єжицького зоопарку, який на той час перебував поза межами міста. Однак трамваї ходили туди тільки у неділю і на свята.
Перехід до електричних трамваїв
У 1895 році контрольний пакет акцій Познанської кінної залізниці викупило товариство «Union Elektrizitäts Gesellschaft», що означало майбутню електрифікацію трамвайних колій. Також у цей період почалися переговори між владою Познані та приміськими муніципалітетами про будівництво електричних трамваїв. Після цього було прокладено дві нові лінії одноколійного кінного трамвая. Перша вела від Єжицького зоопарку вулицями Колієва і Ядвіги до площі Старий ринок. У 1897 році її розширили до вулиці Польної. Другий маршрут вів від площі Старий ринок до Вільдецької брами. Трамваї курсували через Вроцлавську вулицю, площу Петра та Пулвєйську вулицю. Довжина дієвих ліній конки досягала 6 км.
Восени 1897 року компанія «Posener Strassenbahn» отримала ліцензію на виробництво електричних трамваїв. Почалося будівництво тяги та заміна старих рейок на нові. Востаннє конки курсували на вулицях Познані 5 травня 1898 року. Наступного дня їх замінили електричні трамваї. Понад 80 коней, які закінчили службу, були продані на великих аукціонах. Вагони переобладнали на причіпні для електричних трамваїв. Депо в Гайові також модернізували для розміщення електричного рухомого складу. Так і закінчилася історія кінних трамваїв у Познані.
