Розвиток інтернету у польській Познані є яскравим прикладом того, як місто, відоме своєю академічною традицією, стало ключовим центром цифрової інфраструктури не лише для регіону, але й для всієї Польщі, пише poznan-future.eu.
Як у Познані з’явився інтернет
Познань, столиця Великопольського воєводства, з населенням понад 500 тисяч осіб, завжди була осередком науки та технологій завдяки університетам і дослідницьким інститутам. Тут розташований Познанський університет технологій (Politechnika Poznańska) та Інститут біоорганічної хімії Польської академії наук. Розвиток інтернету у Познані тісно пов’язаний з переходом Польщі від комуністичного режиму до ринкової економіки у 1990-х роках, коли країна долучилася до глобальної мережі.
Історія інтернету у Польщі починається 17 серпня 1991 року, коли Рафал П’єтрак з Варшавського університету вперше встановив з’єднання за протоколом TCP/IP з Копенгагенським університетом. Це було перше інтернет-з’єднання у країні, хоча до того існували локальні мережі. У Познані ранні кроки до цифрової комунікації пов’язані з 1978 роком, коли ініційовано проект Міжуніверситетської комп’ютерної мережі (MSK), що планувала з’єднати університети по всій Польщі, враховуючи Познань. MSK базувалася на протоколі X.25 і дозволяла обмін даними, виконання програм та комунікацію між терміналами. Пізніше вона еволюціонувала в Krajowa Akademicka Sieć Komputerowa (KASK). У 1980-х роках, попри ембарго CoCom на технології для Східного блоку, у Познані Збігнев Боровець з Познанського університету створив систему дошки оголошень (BBS), підключену до FidoNet у 1991 році. Це дозволяло передавати повідомлення до BITNET ще до появи повноцінного інтернету. FidoNet, що стартував у Польщі у 1987 році, став мостом для обміну даними в умовах ізоляції.
Ключові моменти
Важливим етапом для Познані став 1993 рік, коли було засновано Познанський суперкомп’ютерний і мережевий центр (PSNC – Poznańskie Centrum Superkomputerowo-Sieciowe). Створений за рішенням Колегії ректорів міста Познані та афілійований з Інститутом біоорганічної хімії Польської академії наук, PSNC спочатку координував використання метрополітальної мережі та суперкомп’ютерів для місцевих установ. Того ж року запущено мережу POZMAN – Познанську метрополітальну мережу, а також перший суперкомп’ютер Cray Y-MP EL. Це поклало основу для розвитку високошвидкісного інтернету у регіоні. У 1994 році центр офіційно зареєстровано, і він почав розширювати діяльність.
У 1997 році PSNC запустив пілотну національну мережу POL-34, що стало кроком до загальнопольської інфраструктури. У 2000 році прийнято програму Польського оптичного інтернету, а у 2003-му – запущено мережу PIONIER, консорціум якої об’єднав академічні центри. PSNC став оператором PIONIER, що з’єднав усі метрополітальні мережі Польщі оптичним волокном загальною довжиною понад 6494 км до 2011 року. Це сприяло розвитку інформаційного суспільства, забезпечуючи швидкий доступ для науки, освіти та бізнесу. До 2011 року близько 16 мільйонів поляків мали інтернет, використовуючи його для стримінгу, соціальних мереж та інших сервісів. У Познані PSNC розбудовував локальну інфраструктуру, зокрема проекти PLATON, NewMAN, MAN-HA та 100net, що фінансували розширення мереж і впровадження передових послуг.
Нова ера
У 2000-х і 2010-х роках PSNC фокусувався на суперкомп’ютерах і міжнародній співпраці. У 1995 році система SGI Power Challenge XL увійшла до TOП 500 найпотужніших комп’ютерів світу. З 2008 року Польща приєдналася до консорціуму PRACE, даючи вченим доступ до європейських суперкомп’ютерів. У 2015 році запущено Eagle (79-те місце у TOP 500), а у 2021-му – Altair для ШІ, великих даних, ядерної фізики та досліджень COVID-19. PSNC брав участь у понад 381 європейському проекті з 2001 року, отримуючи нагороди, як Crystal Brussels Award у 2018-му.
З 2020-х років розвиток інтернету у Познані перейшов до квантових технологій та ШІ. У 2022 році PSNC приєднався до IBM Quantum Network, створивши перший Квантовий інноваційний центр у Центральній та Східній Європі. Запущено лінію квантового розподілу ключів між Познанню та Варшавою в рамках NLPQT. У 2024-му підписано контракт на EuroQCS – перший європейський квантовий комп’ютер на іонних пастках. У 2025 році планується відкриття PIAST-AI – першої польської фабрики ШІ – та PIAST-Q – квантового комп’ютера EuroHPC. Познань визнано новою столицею хайтеку Польщі, де у червні 2025-го було заплановано запуск європейського квантового комп’ютера і ШІ-фабрики.
Виклики сучасності
Сучасна інфраструктура у Познані включає швидкісний фіксований інтернет, з покриттям гігабітними мережами відповідно до Національного плану широкосмугового доступу 2025. Польща досягла сильної фіксованої конективності, але стикається з викликами у цифрових навичках. Ринок дата-центрів росте: до 2030 року – 500 МВт, до 2034-го – 1200 МВт. У Познані розвиваються хмарні сервіси, 5G і супутниковий інтернет для віддалених районів. Компанії, як-от Horyzont.net, з 1999 року надають доступ через DSL, розвиваючи сервери та мережі. Загалом, інтернет-користування у Польщі сягає 100% серед молоді 18-24 років.
Розвиток інтернету у Познані перетворив місто на європейський хаб технологій, сприяючи економіці, науці та інноваціям. Від перших модемів до квантових мереж – це шлях від ізоляції до глобальної інтеграції. Майбутнє обіцяє подальше зростання з фокусом на ШІ, квантові обчислення та стале цифрове суспільство, роблячи Познань одним з лідерів у Центральній Європі.