Сучасним жителям Познані складно уявити своє життя без телефонів. Якщо раніше ці ґаджети використовували тільки для дзвінків, то тепер за допомогою них ми можемо працювати, дивитися відео, фотографуватися. На жаль, у наших предків все було зовсім по-іншому. Познань має багату і дуже цікаву історію розвитку телекомунікацій. У 1880 році познанці почали користуватися телефонним зв’язком, який сприяв розвитку міста та позитивно вплинув на його технічний прогрес, пише poznan-future.eu.
Александр Белл чи Антоніо Меуччі?
Напевно, більшості людей відомо, що першим хто винайшов телефон і представив його світові, був шотландець Александр Белл. У зв’язку з тим, що його дружина була глухонімою, він мріяв створити апарат, за допомогою якого вона зможе чути. З фінансовою допомогою тестя він кілька років безрезультатно намагався сконструювати слуховий апарат. Таким чином, йому вдалося винайти гучномовець і мікрофон. Дружина порадила Александру з’єднати одне з іншим, і за допомогою електромагніту йому вдалося домогтися передачі звуку на відстань. Хоча це ще був не телефон, Белл запатентував пристрій у 1876 році й продовжив удосконалювати свій винахід. А чи насправді Белл був першим?
У 2002 році Конгрес США визнав італійця Меуччі винахідником телефону. Річ у тім, що в далекому 1830 році Антоніо вже експериментував із лікуванням хворих електричним струмом, тоді він виявив, що звуки можуть передаватися кабелем у вигляді електричних імпульсів. Коли його дружина серйозно захворіла, він протягнув кабель між її кімнатою та своєю майстернею, щоб мати змогу з нею розмовляти на відстані. Свій винахід він назвав «teletrofono». У 1860 році Меуччі представив пристрій публіці в Нью-Йорку, про що повідомлялося в пресі. На жаль, у нього не було грошей, щоб запатентувати свій винахід і світ незабаром забув про нього. Аналізуючи цю інформацію можна припустити, що дискусії про те, хто ж все-таки винайшов телефон, триватимуть ще довго.
Перші телефонні апарати в Познані
На польській землі першим містом, яке продемонструвало роботу нового пристрою, стала Варшава, це сталося в 1877 році. Першу телефонну лінію створили в 1882 році у Варшаві та Львові. У Познані перший телефонний апарат для службового користування було встановлено в ратуші.
Згідно з інформацією зі статті в газеті «Kurier Poznański» від 1 вересня 1935 року відомо, що в 1885 році в Познані телефонні апарати встановили у 27 квартирах чиновників і багатих містян. Також у статті повідомляється, що перша телефонна розмова в Познані відбулася 1 вересня 1885 року.
Розвиток телефонії в місті йшов дуже повільно. Можливо, вся причина була в тому, що більшість містян вважали цей винахід забаганками багатіїв. Вартість дзвінка була надто високою — 50 фенігів. У жовтні 1885 року в Познані налічувалося 40 абонентів. Довжина телефонних ліній становила 32 кілометри, а перша телефонна станція місткістю 3000 номерів була встановлена в поштовому відділенні на вулиці Поштовій. Управління нею велося вручну жінками-телефоністками. Щоб зробити дзвінок, потрібно було назвати номер телефоністці, далі вона з’єднувала абонента з потрібним номером, маніпулюючи відповідними перемикачами. Незабаром на станції встановили новий напівавтоматичний комутатор виробництва «Siemens-Halske», розрахований на 4000 номерів. У 1913 році в Лазарі на вулиці Глогівській відкрили нову повністю автоматичну станцію, розраховану на 1000 номерів. Варто зазначити, що телефони, підключені до неї, вже мали перші цифрові номери.
Телефонія в міжвоєнній Познані
Після Великопольського повстання місту перейшли залишені окупантами дві телефонні станції місткістю на 5000 номерів, 16 міжміських станцій, що давали змогу дзвонити в європейські країни через міжнародну станцію у Варшаві. Верховна народна рада призначила Францішека Гомерського головою Управління телекомунікацій. Незабаром виникли кадрові проблеми, оскільки до 1920 року німецький персонал покинув Познань. На щастя, деякі посади в офісі обіймали люди, пов’язані з розвідкою під час Першої світової війни й Великопольського повстання, які пройшли підготовку в галузі зв’язку.
На початку 1920-х років телекомунікаційне обладнання Познані вже застаріло, але грошей на його модернізацію не було. Державний бюджет поглинали військові витрати у зв’язку з польсько-радянською війною і боротьбою за кордони відродженої держави. У пріоритеті була зовсім не телефонія. Лише в 1923 році почався процес модернізації. Тоді зробили повну автоматизацію телефонних станцій, близько 4000 старих телефонів замінили на нові, оснащені цифровим набором. До кінця 1920-х років кількість людей, які користувалися телефонією, зросла. На той момент Познань мала прямий зв’язок із більшістю міст Німеччини, Австрії, Швейцарії та Данії.
У 1930-1936 роках кількість телефонних абонентів зросла незначно, але це зовсім не означало, що жителі Познані не користувалися телефонами. Просто люди не мали жодної необхідності встановлювати апарат у себе вдома і платити за нього. У разі якщо потрібно було кудись зателефонувати, вони просто користувалися громадськими телефонами, встановленими в кіосках і переговорних кімнатах поштових відділень. Через великий інтерес до цього виду послуг кількість міських таксофонів зростала.
У 1931 році на всіх познанських телефонних станціях встановили лічильники дзвінків. Завдяки їм користувачі платили за ту кількість дзвінків, що вони здійснили, оскільки раніше потрібно було оплачувати фіксовану суму, незалежно від часу розмови.
Перед початком Першої світової війни кількість приватних абонентів значно зросла. Можливо, цьому сприяла рекламна кампанія, що охоплювала певну агітацію. Ті, кому вдавалося переконати людину і змусити встановити у домівці телефон, отримували щедрі винагороди від дирекції пошти й телеграфу. Станом на 1939 рік кількість телефонних абонентів у Познані становила 6836, а місткість станцій — 7600 номерів.
За два дні до того, як німці увійшли в Познань, співробітники головного управління телекомунікаціями сховали документи й вивели мережу з ладу, щоб затримати ворога від негайного захоплення і використання засобів зв’язку.
З 1950 року кількість абонентів почала подвоюватися кожні десять років. У 1976 році в Польщі встановили першу електронну телефонну станцію. Впровадження цього технологічного рішення підвищило ефективність і якість телекомунікаційних послуг, які надавалися в місті.
Ера мобільних телефонів
На початку 1990-х років з’явилася мобільна телефонія, що сприяло подальшому розвитку та модернізації телекомунікаційної інфраструктури міста. У наступні роки, завдяки стрімкому розвитку технологій, мобільна телефонія ставала дедалі поширенішою, а число її користувачів почало дуже швидко зростати.
Сьогодні майже кожен другий житель Познані має стаціонарний телефон і активно користується мобільним телефоном. Крім того, стаціонарні та мобільні телекомунікації є найважливішими засобами зв’язку в повсякденному житті мешканців Познані, що сприяє підвищенню якості життя та рівня послуг, які надаються різними установами.
