Базиліка святих Петра і Павла у Познані розташована на Тумському острові та є одним з найстаріших польських храмів. Саме тут коронували та ховали перших правителів країни. Достеменно невідомо, коли саме на цьому місці виник перший храм. Згодом будівлю неодноразово руйнували пожежі та війни, але базиліку щоразу відновлювали, пише poznan-future.eu.
Остання реконструкція відбулась після Другої світової війни. Тоді їй, на жаль, не повернули оригінальний вигляд. Все ж храм залишається архітектурною перлиною Познані та важливим місцем для релігійної громади.
Перший храм: будівництво та руйнування
Археологічні дослідження, проведені у 1946 році, допомогли віднайти численні залишки першого храму Познані. Ці знахідки свідчили про те, що на місці сучасної базиліки приблизно у 968 році був збудований храм на честь святого Петра завдовжки близько 48 м. Ініціатива заснування базиліки могла належати князю Мешкові I. Згідно з іншою версією, будівництво розпочалось на початку XI століття за участю познанського єпископа Унгера та князя Болеслава Хороброго.
Так чи інакше, близько 1038 року храм був зруйнований під час навали чеського князя Бретислава. Його відновлення відбулось лише через два десятиліття за часів князя Казимира І Відновителя. Тоді обрали романський стиль, що мав відтворювати спадщину Болеслава Хороброго та підкреслити статус правителя у відновленій країні. Так постала мурована будівля з гранітної крихти з оздобленням із граніту та пісковику.
У першій половині XII століття відбулась масштабна перебудова храму. Однією з можливих причин науковці називають перенесення державного центру до Кракова. Водночас існує думка, що будівля просто потребувала реконструкції, зважаючи на плин часу.
Між 1243 і 1262 роками єпископ Богухвал II ініціював спорудження ранньоготичного храму замість наявного. Будівля тоді була в аварійному стані, тому пропозицію прийняли й костел у Познані став одним із перших проявів готики в Польщі. Новий кафедральний собор залишився важливим релігійним центром Познані. У 1267 році сталася пожежа у південній вежі, але вона була досить швидко відреставрована. Протягом 1288 – 1293 років з південного боку споруди добудували Королівську каплицю.
У 1341 році саме у познанському храмі відбулось вінчання Казимира Великого з Аделаїдою Гессенською та коронація останньої. Після цьому собор став третім коронаційним храмом країни. Його статус підвищили тоді також гробниця Болеслава Хороброго та короля Пшемисла ІІ. Трохи пізніше відбулась чергова реконструкція, але вже у 1371 році удар блискавки зруйнував купол південної вежі та Королівську каплицю. Під час відбудови стався частковий обвал будівлі, тому її відновлення тривало до початку XV століття. Роботи з оздоблення храму тривали ще довше, а всі вежі та вітражі були завершені лише в середині XVI століття.
Пожежі та відбудови храму
У XVII столітті на познанський храм чекала чергова глобальна реконструкція, цього разу в стилі бароко. ЇЇ причиною була велика пожежа, яка сталась у будівлі у 1622 році та практично повністю зруйнувала усі старання попередніх будівельників.
Наступна пожежа у храмі сталась у 1772 році:
- після неї інтер’єр будівлі став іншим, а зовні храм був відреставрований у неокласичному стилі за проєктом архітектора Ефраїма Шрьогера,
- більша частина цього декору була збережена до кінця Другої світової війни,
- наприкінці XVIII століття був перебудований фасад храму за проєктом архітектора Бонавентури Солярі.
Остання сильна пожежа трапилась тут під час боїв за Тумський острів 15 лютого 1945 року. Після цього храм зазнав значних руйнувань через артилерійський обстріл червоноармійців. Тоді зберігся лише вінець частково зруйнованих каплиць. Реконструкцію здійснювали протягом 1948-1956 років за проєктом Франциска Моравського.
У 1962 році храм отримав статус малої базиліки та відтоді відомий як базиліка святих Петра і Павла у Познані. У 1983 році його відвідав Папа Римський Іван Павло II.
Сучасний стан базиліки святих Петра і Павла у Познані
Сучасна базиліка має довжину 72 м та ширину 36 м. Храм має п’ять готичних та ранньоренесансних бронзових надгробків, виготовлених у Нюрнберзі, надгробок Бенедикта Іздбєнського та родини Ґурка 1574 року. Спочатку їх вмурували у долівку, але це призводило до руйнувань та пошкоджень, тому у 1826 році вони були вмуровані у стіни будівлі.
У північній вежі базиліки є вхід до підземелля. Там було створено археологічний музей, де представлені знайдені фрагменти дороманського та романського собору, купіль, а також реліквії гробниць перших правителів Польщі.
У криптах базиліки святих Петра і Павла у Познані поховані перші правителі Польщі, починаючи від Мешка I, який був ймовірним засновником храму, до Казимира Відновителя. Також тут поховані великопольські князів з династії П’ястів та такі познанські архієпископи, як Флоріан Стаблевський та Мечислав Лєдуховський. Крипти відкриті для відвідувачів з квітня по листопад, а базиліка завжди приймає усіх охочих долучитись до молитви чи поринути в історію цього місця.
