Відомий польський астроном Казімеж Кордилевський народився та виріс у Познані. Понад пів століття він плідно працював на астрономічній ниві та зберігав краківську обсерваторію навіть у часи Другої світової війни та окупації. Розповідаємо більше про його життєвий шлях, відкриття та досягнення на poznan-future.eu.
Початок життя
Казімеж Кордилевський народився 11 жовтня 1903 року у Познані в родині Владислава та Франциски. У 1922 році закінчив гімназію Святої Марії Магдалини. У шкільні роки займався організаційною роботою, а саме – два роки очолював ідеологічне товариство «Сова», яке об’єднувало польську молодь, а також випускало власний журнал.
Астрономією Казімеж зацікавився ще у 10 років. Тож, здобувши базову освіту, у 1922 році вступив до Познанського університету. Через два роки переїхав до Кракова, де продовжив навчання у Ягеллонському університеті. Водночас йому запропонували посаду асистента викладача в університетській Астрономічній обсерваторії. Там він працював під керівництвом професора Тадеуша Банахевича.
Шлях у науку та викладання
У свою першу наукову експедицію Казімеж Кордилевський вирушив разом з командою Національного астрономічного інституту імені Миколи Коперника у 1923 році. Упродовж наступних років він неодноразово керував польовими роботами експедицій, продовжуючи навчання. Університет закінчив у 1926 році й тоді ж здійснив перше відкриття нової зірки.
Подальший шлях молодого науковця був доволі насиченим та перспективним:
- у 1926 році він відвідав Швецію, Данію, Німеччину та Чехословаччину, де працював і навчався,
- наступного року у шведській Лапландії організував та очолив станцію спостереження за сонячними затемненнями,
- у 1928 році став членом Міжнародного астрономічного союзу та взяв участь у конгресі в Лейдені,
- у 1931 році відвідав з робочими візитами Австрію та Далмацію.
У 1932 році Кордилевський здобув ступінь доктора філософії з астрономії, а через два роки став доцентом. У 1936 році разом з колегами вирушив у наукову експедицію до Греції, де вони проводили спостереження за сонячними затемненнями на острові Хіос.
Щодо особистого життя, то у 1929 році астроном одружився з Ядвігою Пайонковною. У пари народилось четверо дітей.
Друга світова війна: робота та волонтерство
Після початку Другої світової війни та німецької окупації Польщі, Казімежу Кордилевському довелось зупинити свою систематичну наукову роботу. Потрібно було заробляти на життя, тож він займався торгівлею.
Коли його керівника професора Банахевича ув’язнили до концтабору Заксенгаузен, науковець піклувався про майно обсерваторії. Йому вдалося заховати цінні астролябії та інші важливі інструменти у підвалі. Кордилевський намагався запобігати вандалізму та зберігати обладнання.
У 1944 році через загрозу депортації до Німеччини йому довелось переховуватись неподалік від Кракова. Чоловік відростив бороду та жив у саду. Коли ж Краків у 1945 році був звільнений, то астроном одразу повернувся до роботи. Він продовжив астрономічні спостереження та активно долучився до організаційної роботи щодо відновлення Відділу наукового обладнання Національного астрономічного інституту. У 1948 році Кордилевський очолив цю структуру, яка у 1951 році стала частиною Ягеллонського університету. Крім того, науковець займався волонтерською роботою – керував Споживчим кооперативом працівників університету.
У 1945 році він тимчасово очолював вроцлавську обсерваторію, яку йому вдалось відібрати у Радянської армії. Відновивши її роботу, Кордилевський передав її та філію в Бялкові професору Евгеніушу Рибці.
Життя та діяльність у повоєнні роки
У 1954 році пішов з життя професор Банахевич і кафедру астрономії очолив Е. Рибка. Казімеж Кордилевський у цей час був на посаді доцента, а з 1955 року став самостійним науковим співробітником. Він читав лекції з астрономії та математичної географії у своїй Alma mater, а також у Державній вищій педагогічній школі в Кракові та Жешуві й в університетах Кракова та Любліна. В Ягеллонському університеті науковець викладав курси сферичної, практичної та зоряної астрономії. З 1957 року у його портфоліо з’явились лекції з космонавтики та інших наукових питань, якими він безпосередньо займався.
Казімежа Кордилевського часто запрошували читати лекції за кордоном, наприклад, у Києві, Одесі, Берліні, Будапешті, Брно, Амстердамі, Брюсселі та Женеві. Він неодноразово брав участь у конгресах Міжнародного астрономічного союзу. Науковець також мав учнів, які під його керівництво захищали магістерські дипломи та дисертації.
Паралельно з викладацькою діяльністю Кордилевський продовжував наукові дослідження. У 1954 році долучився до створення у Кракові радіотелескопа. Він багато подорожував для проведення астрономічних спостережень. Так, у 1952 році поїхав до Чехословаччини, де у Татрах відкрив два пилові супутники Землі. В Угорщині часто працював в обсерваторії Матра, в Німеччині – у Таутенбурзі поблизу Єни.
У 1961 Кордилевський відкрив хмари у точках Лагранжа, які хотів назвати польськими, проте цю пропозицію не прийняли та назвали їх на честь самого астронома.
У 1966 році науковець очолив експедицію Польського астронавтичного товариства до Східної Африки, де досліджував пил місячної орбіти за допомогою візуальних спостережень та відкрив пилове кільце Землі. Аналогічні експедиції до Західної Африки були проведені у 1973 та 1974 роках. Разом з колегами Кордилевський вивчав пилові супутники Землі та отримав зображення їхніх дисків.
Ще одним напрямком його діяльності була адміністративна робота:
- у 1948 році він долучився до Польського товариства астрономів-аматорів та ради Польського астрономічного товариства,
- у 1956 році очолив Краківське відділення Польського астронавтичного товариства,
- з 1958 по 1967 рік керував Краківською станцією спостереження за штучними супутниками Землі,
- з 1964 по 1980 рік входив до складу астронавтичного товариства у Варшаві.
У 1974 році Казімеж Кордилевський вийшов на пенсію, що не зупинило його наукову та організаційну діяльність. Вона тривала до смерті відомого астронома 11 березня 1981 року. Його поховали на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Родинна могила Кордилевських позначена вирізьбленими зірками Великої Ведмедиці.
Нагороди та визнання
Наукові досягнення Казімежа Кордилевського включають багато відкриттів у галузі астрономії та понад 100 наукових публікацій. Він був невтомним спостерігачем та дослідником різноманітних явищ, які перебігають у зоряному небі. Крім того, науковець проводив широку популяризаторську діяльність, часто виступав у Товаристві універсальних знань, школах, на радіо та телебаченні. Пам’ятаючи свого керівника та вчителя професора Банахевича, у 1955 році Кордилевський організував перенесення його останків до могил видатних осіб у Скальці.
Серед численних нагород відомого астронома:
- Срібний почесний знак Польської астронавтичної асоціації (1971 рік),
- Почесний знак Польського астронавтичного товариства (1971 рік),
- Почесний знак Комітету радіо і телебачення (1971 рік),
- Бронзова медаль NASA (1972 рік),
- Золотий Хрест Заслуг (1973 рік),
- Медаль Комісії національної освіти (1974 рік),
- Медаль 500-річчя з дня народження Коперника (1974 рік),
- Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (1979 рік).
Його шлях був довгим і плідним, а почався у Познані, де юний Казімеж Кордилевський вперше захопився далекими зорями.
