Завдяки співпраці польського математика та криптографа Маріана Реєвського з Генріхом Зигальським і Єжи Ружицьким було розшифровано механізм машини «Енігма». У нацистській Німеччині вона була головним шифрувальним пристроєм, тож її розкодування дозволило розсекретити багато надважливих повідомлень під час Другої світової війни. Накопичені дані стали вирішальними для перемоги над Німеччиною та порятунку мільйонів життів. Дізнайтесь більше на poznan-future.eu.
Батьківщина та освіта
Маріан Адам Реєвський народився 16 серпня 1905 року в родині торговця сигарами Юзефа Реєвського та Матильди Томс. Його рідним містом був Бидгощ, який у той час перебував під владою Пруссії та навіть мав німецьку назву Бромберг.
Маріан навчався у місцевій німецькомовній гімназії, а потім вступив до Познанського університету імені Адама Міцкевича, де вивчав математику. У 1929 році він здобув ступінь магістра та вирушив до Німеччини, де продовжив навчання у Геттінгенському університеті. Обраний курс статистики Маріан не закінчив, тому що влітку 1930 року одержав пропозицію від Познанського університету – працювати на посаді асистента викладача математики, яку прийняв.
Варто зазначити, що ще до від’їзду до Німеччини юнак відвідував курс криптології у Бюро шифрів. Туди запрошували найздібніших студентів-математиків, які володіли німецькою мовою. Тож, почавши викладання у Познанському університеті, Маріан паралельно працював у місцевому відділенні Бюро шифрів.
Вже тоді відбувались роботи з декодування перехоплених німецьких радіопередач. Їх кодувала машина під назвою «Енігма», але поляки про це не знали. У 1932 році відділення Бюро шифрів у Познані було розформовано й Реєвський був переведений до Варшави. Там його колегами стали математики Єжи Ружицький та Генріх Зигальський.
Таємниця «Енігми»: наввипередки з нацистами
Команда у Варшаві мала у своєму розпорядженні комерційну машину «Енігма». Реєвський її детально вивчив, але апарат, який використовували німці, був модифікованим – військового типу. Тому було потрібно здійснити багато роботи, щоб розгадати його шифри.
У 1934 році математик одружився з Іреною Марією Левандовською. У пари народились син і донька. У цей період Реєвський продовжував працювати у Бюро шифрів. Йому вдалось розробити методи для читання повідомлень, закодованих «Енігмою», але у 1936 році німці несподівано змінили процедуру кодування.
Команда польських математиків продовжила свою роботу й до початку 1938 року вони мали змогу розшифровувати близько трьох чвертей повідомлень «Енігми». Однак німці знову ускладнили машину, тому працювати потрібно було багато й напружено. Розшифровані розвідувальні дані були надзвичайно цінними – наближався початок Другої світової війни.
Здобуті практики з декодування Реєвський передав британцям та французам влітку 1939 року, а 1 вересня німецька армія вдерлася до Польщі й швидко просунулась до Варшави. Працівників Бюро шифрів евакуювали до Румунії, а їх родини залишилися в Польщі.
Реєвський, Ружицький та Зигальський дісталися до Бухареста та звернулись по допомогу до французького посольства. Невдовзі вони були евакуйовані до Парижа та приєднались до роботи спільного французько-польсько-іспанського декодувального підрозділу, де продовжили працювати над декодуванням повідомлень з «Енігми».
Війна та робота Маріана Реєвського
Тим часом війна охоплювала все більше країн. У 1940 році Німеччина вдерлася до Франції. Країна капітулювала 22 червня й Реєвський з колегами був перевезений до Алжиру. Восени він повернувся до неокупованої частини Франції та продовжив таємно працювати там.
Приховуючи свою особистість, Маріан Реєвський видавав себе за професора математики. Він працював у секретному розвідувальному підрозділі. У 1942 році, повертаючись з Алжиру, загинув його колега Єжи Ружицький. Того ж року німці окупували всю Францію, тому розвідникам знову довелось тікати:
- спочатку Реєвський та Зигальський пересувалися півднем Франції, уникаючи полону,
- потім спробували перетнути Піренеї й дісталися Іспанії, де потрапили до в’язниці,
- навесні 1943 року їх звільнили та відправили до Мадрида,
- вони вирушили до Португалії та врешті дістались до Британії.
Там Маріан Реєвський вступив до Польської армії у Британії й продовжив свою роботу з декодування «Енігми». У ті роки британська розвідка, базуючись на ранніх роботах польської команди Бюро шифрів, успішно розшифровувала високорівневі німецькі коди. Отримані дані за різними оцінками врятували світ щонайменше ще від двох років війни та можливої перемоги Гітлера.
Післявоєнне життя
У 1946 році Маріан Реєвський був демобілізований та відправлений до Польщі. Там він нарешті возз’єднався зі своєю родиною й оселився у Бидгощі. Чоловік вирішив не повертатися на посаду математика у Познанському університеті попри запрошення та став керівником відділу продажів у «Polish Cable».
Невдовзі після повернення його син помер від поліомієліту. Крім того, життя родини надзвичайно ускладнювало розслідування, яке у ті роки проводила польська Служба безпеки. Цікаво, що роль Реєвського у розшифровці коду «Енігми» тоді не була виявлена. Математик зберігав повну таємницю щодо своєї роботи з криптології до виходу на пенсію.
Попри це Служба безпеки мала до Маріана Реєвського багато запитань та почала вимагали його звільнення з посади. Це сталось у 1950 році. Потім йому довелось працювати на багатьох роботах, перш ніж влаштуватись на посаду бухгалтера у Провінційному союзі трудових кооперативів у 1954 році. На цій посаді Реєвський працював до виходу на пенсію у 1967 році.
У 1969 році разом з родиною він переїхав до Варшави. Історія його участі у розшифровці шифрів німецької «Енігми» та вкладу у перемогу над нацистською Німеччиною стала відомою публіці лише у 1973 році. Завдяки численним статтям у газетах, радіо- та телевізійним програмам Маріан Реєвський став надзвичайно популярним. Він також написав низку технічних статей, де пояснював деталі своєї роботи та описував те, чого вдалось досягти разом з колегами.
Видатний математик і криптограф пішов з життя 13 лютого 1980 року у Варшаві після інфаркту міокарда. Йому було 74 роки.
Вшанування пам’яті Маріана Реєвського
У 2002 році польські ентузіасти історії та криптології запропонували вшанувати досягнення Маріана Реєвського та його колег пам’ятником у Познані. Саме у цьому місті почалася історія розшифровки машини «Енігма».
Під час конкурсу було отримано 24 пропозиції, серед яких журі одноголосно обрало проєкт Гражини Бєльської-Козакевич та Маріуша Кшиштофа Козакевича. В його основі була трикутна призма, сторони якої вкривали ряди чисел. На кожній стороні пам’ятника з хаосу чисел вимальовувалось ім’я одного з криптологів.
Пам’ятник, який увічнив здобуток Маріана Реєвського, Генріха Зигальського та Єжи Ружицького, було відкрито у Познанському замку 10 листопада 2007 року. Так була вшанована робота, яку з ризиком для життя польські математики здійснювали з початку 1930-х років. Їх відданість та гострий розум допомогли людству та прискорили перемогу над нацистською Німеччиною, що врятувало безліч життів.
