Ще до початку Першої світової війни та в міжвоєнний період на річці Варта кипіло життя. На її берегах збиралася велика кількість людей, хтось приходив відпочивати, а інші — працювати. Час від часу водами річки плавали баржі повні зерна, цукру та інших сільськогосподарських продуктів, якими славилася Велика Польща. Всі ці баржі пришвартовувалися на річковому порту Познані, пише poznan-future.eu.
Сільське господарство у Великій Польщі
У період поділів Велика Польща стала сільськогосподарською провінцією, яка постачала сільськогосподарську продукцію в інші провінції Німецького рейху. У другій половині XIX століття вона вважалася житницею Німеччини. Сільське господарство Великої Польщі перебувало на високому рівні, перевершуючи в цьому відношенні інші польські землі, які на той момент входили до Російської та Австрійської імперій. Промисловість Великої Польщі також працювала переважно на потреби сільського господарства.
Епоха електрики й пари
Друга половина XIX століття в Європі ознаменувалася розвитком промисловості та появою цілих індустріальних регіонів, а також у цей період сталася революція в галузі транспорту. Завдяки залізницям і використанню парових двигунів у суднобудуванні, перевозити товари й людей на великі відстані стало простіше і швидше, ніж це було раніше. Наприклад, у другій половині XIX століття подорож суходолом із Петербурга до Лондона тривала кілька десятків годин, тоді як 100 років тому — кілька тижнів. Крім розвитку залізниць у цей період, велику увагу приділяли річкам, якими можна було перевозити товари баржами, що працювали на парових двигунах, за умови, що побудовано відповідні перевальні порти.
Збільшення товарообігу в Познані викликало інтерес у підприємців до річки Варта, вони розглядали її як зручний торговий шлях. Звісно, це зовсім не означало, що Варта раніше не використовувалася як торговий шлях, адже нею століттями перевозили зерно, ліс та інші промислові товари. У першій половині XIX століття це відбувалося набагато активніше, але було зрозуміло, що сподівання, які покладали на неї, можуть виправдатися лише за умови появи пароплавів і будівництва порту. Перший паровий буксир прибув до Познані разом із баржами на початку 1880-х років, поклавши початок регулярному сполученню лінії Познань-Щецин, оскільки саме до Щецина переправлялася більшість товарів із Познані, що видається очевидним, якщо звернути увагу на карту. Варта впадає в Одер, у гирлі якої розташований Щецин.
Будівництво порту
Наприкінці 1880-х років сільськогосподарські підприємці, промисловці, купці почали розглядати ідею будівництва в Познані порту, який крім своєї основної функції — перевалки товарів, служив би причалом для барж і буксирів. У 1889 році було затверджено проєкт порту і визначено його місце розташування. Таким чином, планувалося звести перевантажувальну станцію на Гарбарській греблі недалеко від залізничного вокзалу. Однак будівництво довелося відкласти на кілька років, оскільки спочатку необхідно було провести роботи з регулювання русла Варти, щоб баржі великої місткості могли ходити в бік Щецина. Порт ввели в експлуатацію в 1901-1903 роках. Він був побудований на площі 57 000 м². Крім запасної колії тут також були склади й два причали — плавучий і не плавучий. Бетонний причал заввишки 8,5 м звели для перевалки великогабаритних вантажів. Плавучий мав довжину 300 м і використовувався для перевалки малогабаритних вантажів. Порт отримав два електричні козлові крани, здатні витримувати вагу 1,5 т. Крім того, у ньому розміщувалося 5 пристроїв для навантаження зерна на баржі, а також 9 жолобів для перевалки вугілля і 5 конвеєрів для транспортування цукру. Залізнична гілка протяжністю 3400 метрів з’єднувала порт з основними вантажними станціями Познані: Poznań-Wschód і Dworzec Główny.
Також на території портового комплексу розмістилися численні склади торгових компаній. Він міг одночасно приймати 30 барж. Щоденне перевантаження порту становило в середньому 80-100 вагонів. До Познані найчастіше привозили з Німеччини, Великої Польщі, Росії такі товари:
- Будівельні матеріали.
- Добрива.
- Корми для тварин.
- Деревину.
З міста експортувалася переважно сільськогосподарська продукція: цукор, борошно, зерно, спирт, худоба.
Труднощі та розвиток порту
Найбільший розвиток порту відбувався в 1905-1914 роки. У 1913 році перевалили 214,3 тис. тонн зерна. Під час Першої світової війни кількість перероблюваних у порту вантажів різко скоротилася, а рух барж Вартою зменшився.
1919-1924 роки були найважчими в історії порту — економічна криза, митний конфлікт з Німеччиною, нерегульовані торгівельні відносини з цією країною, та й Щецин залишався в межах німецьких кордонів. Це все призвело до майже повного зникнення торгового судноплавства на річці Варта. Більшість складів стояли порожніми, а портові споруди не використовувалися. У ці роки також не робили жодних інвестицій у портову інфраструктуру. Лише в 1923 році після підписання з Німеччиною торгівельної конвенції відбулося відродження торгівлі. У 1924 році створили транспортну компанію «Żegluga Wielkopolska», яка почала здійснювати масові перевезення річкою Варта. Також підприємство «C. Hartwig» прагнуло збільшити експорт зерна і цукру по воді через порт Познані.
Пожвавлення перевалки в порту відбулося в 1926 році. Безумовно, напружена ситуація у світі, особливо страйк англійських шахтарів, сприяли збільшенню товарообігу порту. У 1926-1932 роках порт процвітав. На збільшення його товарообігу вплинула підготовка до проведення Всесвітньої національної виставки в 1929 році. На той період основними товарами, які експортувалися, були вугілля і зерно. Вугілля доправляли в Познань залізницею, далі його перевантажували в порту на баржі й відправляли в Щецин, Гамбург та інші німецькі порти.
Відродження річкового порту в Познані в другій половині 1920-х років потребувало інвестицій у будівництво. Тоді розширили залізничну гілку, збільшивши довжину колій більш ніж на 2000 метрів, встановили електричне освітлення і придбали новий локомотив, необхідний для переміщення вагонів з навантаженням і розвантаженням. Також провели днопоглиблення каналу порту, внаслідок чого з русла річки витягли понад 17 000 м³ піску. Порт отримав нове обладнання, а склади, які раніше були порожніми, остаточно здали в оренду державним і приватним компаніям.
Крах після розквіту
Період розвитку Познанського річкового порту закінчився в 1931 році. Причиною цього, звісно ж, стала економічна криза, погіршення торгівельних відносин з Німеччиною і зниження рівня води в річці Варта. У період 1931-1933 років з порту було відправлено на експорт лише 90 000 тонн зерна. У першій половині 1930-х років експорт товарів через порт скоротився в 10 разів порівняно з періодом до Першої світової війни.
Протягом 1934-1938 років перевалка товарів у Познанському порту майже зникла. У цей час вантажоперевезення по воді здійснювалися в основному через Віслу і порт Гдині, а всі вантажі перевалювалися залізницею. У 1945 році під час боїв за Познань порт зруйнували й на цьому закінчилася його історія.
