Старовинне місто Познань існує вже понад десять століть. Крім цього, воно розташоване біля річки Варта, яка тісно пов’язана з історією цього міста.
Довга ріка передбачала будівництво мостів, щоб потрапити з лівого берега на правий й навпаки, та колись це була взагалі єдина можливість потрапити на територію міста, пише poznan-future.eu.
Сьогодні поговоримо про відносно новий міст у Познані – міст єпископа Йордана.
Коли та замість чого він з’явився? Чому така назва? Чи існує міст у наші дні?
Що ж було до появи мосту
Можна сміливо сказати, що міст Святого Георгія Роха був попередником мосту єпископа Йордана. Але все послідовно.
Міст Святого Георгія Роха з’явився ще у 14 столітті. Він багато років використовувався як автомобільний, трамвайний, велосипедний (була велосипедна доріжка) рухи, а також, як пішохідний.
За всю історію свого існування цей міст зазнав величезної кількості руйнувань, вибухів, зламів і, внаслідок чого, реконструкцій, оновлень тощо.
Він пережив не одне стихійне лихо (повені, потопи), Північну, Семирічну війни.
Міст був виконаний із дерева. В 1771 році через те, що велися бої з російськими військами, що окупували Познань, дерев’яна споруда була зруйнована. Міст було відновлено лише у 1913 році: до цього часу єдиним способом потрапити до міста можна було через міст Хвалішевського.
У цьому ж, 1913 році розпочали нове будівництво мосту, але вже бетонний та п’ятипролітний. Центральним елементом мосту була характерна арка, вона збереглася досі на тому самому місці, де й з’явилася вперше.
За часів війни міст також зазнав розрухи та зламів – його все також продовжували відновлювати. Так тривало до 2002 року, доки не ухвалили рішення розібрати. Прохід мосту був дуже вузьким, що завдавало певного дискомфорту. Плюс до всього, загальний стан мосту, м’яко кажучи, бажав кращого. За прогнозами, він з кожним роком дедалі більше ставав непридатним.
Другий шанс на життя
Хоч міст і розібрали у 2002 році, деякі його елементи могли цілком підійти для нового. Старий проліт мосту пішов на будівництво нового мосту єпископа Йордану.
Цей проліт, вагою 450 тонн, змістили на кілометр на північ – там і звели новий міст. Будівництво тривало кілька років і вже у кінці (грудні) 2007 року відбулося відкриття.
Міст єпископа Йордану збудували на структурні кошти ЄС, а також частину взяли із міського бюджету Познані.
Нове відкриття стало справжньою міською сенсацією: тисячі людей, журналісти та репортери, уряд міста прийшли на локацію, щоб особисто впевнитись у правдивості новин.
Часто міст єпископа Йордану називають мостом кохання. Тут роблять романтичні пропозиції своїй другій половинці, проводять весільні фотосесії, гуляють закохані пари та вішають замок на мосту, а ключ кидають у річку.
Красивий краєвид навколо і вид, що відкривається з мосту є натхненням для художників. Їх часто можна зустріти тут за творчою роботою.
Велосипедну доріжку залишили, отже велосипедисти тут теж часто проїжджають. Пішохідна доріжка має попит не менше велодорожної.
Чому така назва
Існує кілька легенд про єпископа Йордана, на честь якого названо міст.
Кажуть, Йордан був римлянином та приїхав до Познані у 965 році (деякі твердять, що ще раніше). Він хотів стати єпископом, але йому запропонували лише місіонером. Звідки чоловік приїхав, ніхто не знає, можуть лише припускати. За неофіційними даними, він прибув із Німеччини чи Хорватії.
Хто присвятив Мешко I в 966 році також залишається загадкою: за припущеннями, це був єпископ Йордан або священник Богувид. Але з огляду на те, що міст назвали іменем Йордана, стає зрозуміло, що його мрія стати єпископом все ж таки здійснилася. Мало того, він вшанувався честі увічнити своє ім’я і закріпити його таким чином.
